Месяц: Февраль 2016

У 2015 році вилов у водоймах України збільшився на 17,7%

32За 12 місяців 2015 року виловлено 72,7 тис. тонн водних біоресурсів у водоймах України, що складається з вилову підприємствами Азово-Чорноморського басейну та вилову у внутрішніх водоймах України. Це на 17,7% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальний вилов водних біоресурсів з урахуванням виключної морської економічної зони інших держав (океан) залишився приблизно на тому ж рівні – 88,6 тис. тонн у 2015 році проти 91,3 тис. тонн у 2014.

Збільшення вилову у водоймах України відбулось за рахунок зростання вилову у Азовському та Чорному морях на 54,2% у порівнянні з 2014 роком: з 22,2 тис. тонн до 34,2 тис. тонн. Але у внутрішніх водоймах вилов зменшився на 2,8%: з 39,6 тис. тонн у 2014 до 38,5 тис. тонн у 2015 році.

У 2015 позитивну динаміку по вилову риби показали такі області як: Херсонська – збільшення на 60%, Київська – на 43,9%, Сумська – на 25,2%, Запорізька – на 30,4%, Кіровоградська – на 28,7%. Скорочення вилову в порівнянні з 2014 роком спостерігається у Рівненській (30,8%), Харківські (18%), Полтавській (23,2%), Хмельницькій (20,4%) областях та місті Києві – на 81,1%.

У 2015 в порівнянні з 2014 зросли показники вилову прісноводних видів риб: краснопірки – на 61,5%, окуня – 20%, проскірки – 13,2%, карася — на 12,9%; морських видів риби: хамси – у 2,8 рази, тюльки – у 52,5%, бичка – у 50,6%, молюсків – у 42%.

Загальна середня ціна на морські та океанічні види риб збільшилась в 2,9 рази у 2015 році найбільше на такі види риби як хамса – в 4 рази, кілька та бичок – в 2,2 рази, піленгас в 1,7 разів. Середня ціна на прісноводні види риб збільшилась в 1,3 рази, зокрема на товстолобик – в 1,5 рази, на коропа та сазана в 1,4 рази, на карася – в 1,3.

Джерело: http://darg.gov.ua

У травні 2016 р. заплановано проведення Національного форуму рибної галузі

У травні 2016 року в Києві заплановано проведення Національного форуму рибної галузі України, що охопить всі провідні напрями рибного господарства України, а також супровідних галузей – переробників продукції, виробників обладнання, імпортерів рибної продукції, суднобудівних підприємств тощо.

Із ініціативою проведення Форуму виступили: Рада ветеранів рибної галузі, Громадська рада при Держрибагентстві та Комітет профспілок рибної галузі. Захід відбудеться за підтримки Держрибагентства України.

В рамках підготовки до форуму було прийнято рішення створити робочу групу, до якої увійшли б представники профільних громадських організацій Держрибагентства. Робоча група працюватиме над програмою та наповненням програми заходу.

З пропозиціями та запитаннями щодо умов участі у Форумі звертайтесь на електронну скриньку: Gr.darg@ukr.net із темою листа «Національний форум рибної галузі України».

 Джерело: http://darg.gov.ua

Збірна України здобула третє місце на XIII Чемпіонаті світу з лову риби

78З 17 по 19 лютого на водосховищі поблизу села Касперівці Заліщицького району Тернопільської області відбувся XIII Чемпіонат світу з риболовлі з криги на мормишку.

Участь у змаганнях взяли 10 команд, зокрема, збірні США, Монголії, Норвегії, Фінляндії, Литви, України, Білорусі, Латвії, Швеції, Польщі та 28 суддів. Головним завданням чемпіонату було за три години зловити найбільшу за вагою рибу. Загалом, до Тернополя на спортивну риболовлю прибуло понад 150 шанувальників цього виду спорту.

Команда з України здобула на змаганнях третє місце, друге – Литва, першість – у Білорусі. В особистому заліку на першому місці – білорус Павло Ігнатович, на другому його земляк – Юрій Щорс, на третьому – литовець Сунта Азас. З результати всіх учасників можна ознайомитись за посиланням.

Виловлену рибу, а це близько 80 кг, буде передано на харчі тваринам.

Вітаємо команду рибалок України з призовим «бронзовим» місцем та дякуємо міжнародним гостям за змагання.

 Джерело: http://darg.gov.ua

Дохідність рибалок-промисловиків можна підвищити, прибравши чорний ринок, — Ярема Ковалів

77Ринок браконьєрської риби суттєво знижує оптову ціну на риби, зокрема на Азові у певні періоди – до 2-5 грн за кілограм. Про це повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів в інтерв’ю Інформаційному агентству «УНІАН» 16 лютого. Відповідно, через занижену оптову вартість продукту рибалки-промисловики намагаються збільшити дохідність через отримання більших квот на вилов, нарощування обсягів реалізації. Фактичні обсяги промислового вилову риби не відповідають встановленим квотам. «Якщо ми зможемо поставити під контроль і значно зменшити кількість браконьєрів хоча б до 20%, що в європейських країнах вважається прийнятною часткою безконтрольно виловленої риби, то це відповідно і покращить ситуацію на ринку», — зазначив Ярема Ковалів.

Сьогодні тіньовий обсяг браконьєрської риби в Україні оцінюється щонайменше в 200 млн грн. Проблема першочергово полягає у відсутності належної функції контролю з боку органів рибоохорони. Для її вирішення у 2016 році буде застосовано комплексний підхід із створення «рибного патруля», рибоохоронного органу із якісно іншими принципами та підходами до роботи, а також електронізацією галузі. Остання включає використання сучасної електронної системи моніторингу суден, а також контролю за любительським рибальством із використанням додатків для мобільних телефонів.

Джерело: http://darg.gov.ua

Держрибагентство розробляє онлайн-платформу для рибалок

DARGДо кінця 2016 року Україна отримає онлайн-платформу з вичерпною інформацією про всі водойми на території країни, видовий склад водних біоресурсів, можливості для промислового та любительського рибальства на кожній з них тощо. Також платформа міститиме корисну інформацію для любителів риболовлі, розповів Голова Держрибагентства Ярема Ковалів під час ефіру на радіо «Вести».

За його словами, на веб-сайті відомства наразі вже представлено електронну карту з інформацією про зимувальні ями, проте її ресурсу недостатньо для того, щоб відповідати рівню електронізації сучасного суспільства. Тому відомство разом з активістами працює над онлайн-платформою, яка за допомогою GPS-технологій дозволятиме рибалці визначати свою локацію, перевіряти, чи не знаходиться він у зоні, забороненій для лову, міститиме корисні поради про правила поведінки та техніку безпеки під час лову.

«В ідеалі система має виглядати наступним чином. Я на смартфоні відкриваю карту і можу бачити, знаходжусь в забороненій зоні, чи ні, де клює риба, де можна рибалити і на якому озері, чи облаштовані там місця для лову», — пояснив Голова.

Також Ковалів повідомив, що розглядається питання створення окремої системи для ефективної роботи промисловиків. «Як відреагувати на порушення промисловика, який здійснює лов, скажімо, на Київському водосховищі. Зараз у нас немає оперативної інформації, скільки до цього на нього, наприклад, було складено протоколів – це злісний порушник, чи в перший раз попався. Для цього потрібно електронізувати певні процеси».

Очікується, що онлайн-платформа об’єднає реєстр рибогосподарських водних об’єктів (інформація про локацію водойми, її цільове використання, можливості для риборозведення тощо) та електронний ресурс з комплексною інформацією про рибництво та рибальство в Україні, де будуть вказані зони для любительського та промислового лову, можливості рекреаційного рибальства, заборонені для лову зони, аквакультуру тощо.

Нагадуємо, для запровадження ефективної системи контролю за рибальством та уніфікації досвіду зі створення електронних інформаційних систем Україна активно співпрацює з Естонією та Норвегією та планує сформувати у 2016 році відповідну робочу групу.

 Джерело: http://darg.gov.ua

Першу рибну біржу Держрибагентство планує запусти на Київському морі

76На Київському морі Держрибагентство планує запустити першу «рибну біржу», де рибалки зможуть продавати рибу напряму і без посередників, як торговим мережам, так і пересічним громадянам-покупцям. Про це 10 лютого Голова Держрибагентства Ярема Ковалів розповів в ефірі програми «Ранок у великому місті» на телеканалі ICTV.

«Держрибагентство працює з громадськими активістами над створенням «рибної біржі» в районі Київського моря. Хочемо апробувати цей проект як пілотний, показати як це може виглядати. Після цього запровадити по всій країні» — зауважив Ковалів.

Він розповів, що практика торгівлі свіжої рибою в риболовецьких портах існує у багатьох морських країнах – кожна людина має можливість прийти до порту і придбати щойно виловлену рибу. Риболовні ринки, артелі, невеликі риболовні ресторанчики є важливою складової інфраструктури портових регіонів, а часом навіть дають додатковий поштовх для розвитку туризму в регіоні.

«Для рибалок і покупців – це додаткова зручність, адже відомо конкретне місце, де здають, продають і купують водні біоресурси. Покупцям сьогодні дуже важко знайти, де виловлюється і продається наша українська риба. В Україні, як і у всьому цивілізованому європейському світі, мають з’явитися місця, де рибалка зможе продавати, а покупець купувати свіжу, якісну, українську рибу», — заявив Ярема Ковалів.

Наразі Держрибагентство опрацьовує концепцію першої рибної біржі на Київському морі з громадськістю та запрошує до обговорення нового проекту всіх зацікавлених осіб. Пропозиції можна надавати на електронну скриньку info@darg.gov.ua

 Джерело: http://darg.gov.ua/

Океанічний риболовецький флот приніс Україні в 2015 р. близько 19 млн гривень чистого прибутку

75В 2015 році океанічний риболовецький флот України отримав близько 19 млн гривень прибутку (715 тис. доларів США), з яких 9,5 млн грн дивіденди, що будуть сплачені Україні державною риболовецькою компанією. Це є першим прибутком, що отримає держава від діяльності океанічного риболовецького флоту, починаючи з 1997 р. Отримання чистого прибутку стало можливим у зв’язку з повним погашенням боргу, що був сформований державними компаніями в 90-х та 2000-х рр. перед іноземними кредиторами.

«Отримання прибутку від діяльності рибопромислового флоту стало можливим завдяки відновленню контролю та розблокуванню діяльності державної риболовецької компанії «Фішинг Компані» та державного підприємства «Сервіс», що є власниками суден. Підприємства відновили отримання фрахтових платежів, ставку фрахту було піднято на майже 40% – до рівня ринкових, по одній із компаній було здійснено повне погашенням боргу. Необхідно наголосити, що з моменту підписання договору в 2004 р. ставка фрахту переглядалася лише один раз і була збільшена на незначну суму. В процесі переговорів по ставкам відбулися консультації з кількома провідними світовими брокерами, зокрема, датським Atlantic Shipping AS, North Sea Shipbrokers AS, вони допомогли підприємствам сформувати справедливу вартість» — повідомив Голова Держрибагенства Ярема Ковалів.

Нагадаємо, з березня 2014 р. зареєстровані в Криму українські державні компанії не отримували кошти за договорами фрахту, іноземні фрахтувальники не визнавали українських директорів та Україна фактично не контролювала свої риболовецькі судна, що перебували за договором фрахту на рибному промислі у Новій Зеландії. Заборгованість за фрахт судна «Капітан Русак» складала 400 тис. доларів США та суден «Іван Голубець», «Олексій Слободчиков» та «Професор Михайло Александров» — 1,2 млн доларів США.

Ситуацію ускладнювало те, що судна перебували в порту приписки Севастополь та в Російському класифікаційному товаристві і без згоди фрахтувальників перевести флот в Україну не було можливості. Існував ризик спроби націоналізації «новою владою» Криму українського майна. Колишні директори ДП лишилися у Криму, відкрили нові рахунки на території Росії та отримуючи оплату за фрахт, фактично отримали до червня 2014 року близько 300 тис. дол США. Варто зауважити, що кримські директори ще на початку 2014 року погодили рефлагацію українських суден під прапор Нової Зеландії.

Крім того, фрахтувальник Beautiful Scenery CIT нарахував та виставив українським компаніям збитки на суму 5 млн дол США, що фактично означало звернення стягненням у будь-який момент на судно «Професор Михайло Александров».

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів зазначив: «Необхідність вирішення проблем океанічного рибопромислового флоту було одне з першочергових завдань, що стояли перед галуззю. Невтручання або ескалація конфлікту загрожувала б втратою залишків впливу на флот, можливими арештами та найгіршим, стягненням з суден за борги. Ми провели тривалі переговори з фрахтувальником, в результаті чого було повернути контроль над українським флотом, підвищено ставку фрахту, з’явилася можливість розірвати договір за ініціативи судновласника, поліпшили умови за кредитам. В свою чергу, у 2015 р. на основі рішення міжвідомчої робочої групи було дозволено провести процедуру рефлагації. Через зміни у законодавстві Нової Зеландії, отримання квот для риболовлі в цьому районі можливо тільки суднами під новозеландським прапором».

Рефлагація не передбачає зміну компанії-власника та держави власника, власником флоту залишається держава Україна.

 Джерело: http://darg.gov.ua/

Створення рибного патруля — важливий крок у впровадженні реформи рибоохоронної галузі, — Олексій Павленко

pavm16«У минулому році розпочався процес реформування рибної інспекції та створення якісно нової служби під назвою «Рибний патруль». З 25 грудня проводиться відбір до нової команди. На даний момент претенденти вже пройшли психологічне тестування, іспити з фізичної підготовки та письмовий іспит. З 8 лютого кадрова комісія розпочне проведення співбесід. Ми плануємо, що перша команда патрульних вийде на воду вже в березні», — повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.
Також триває конкурс на посади інспекторів в Києві та Київський області та керівників обласних управлінь по всій Україні. У подальшому аналогічний конкурс на посади патрульних буде проведений в усіх областях України.

Читать далее