Месяц: Март 2016

Турецьку шхуну ZOR було відконвойовано в порт Одеси, — Держрибагентство

8823 березня корабель морської охорони «Поділля» Одеського загону морської охорони відконвоював в порт Одеси турецьку рибальську шхуну «ZOR», яку затримали прикордонники в підозрі за незаконну риболовлю у виключній (морській) економічній зоні України, йдеться в повідомленні на веб-сайті Державної прикордонної служби України. Судно виявили у районі зосередження камбали-калкан, що йде на нерест з потеплінням водних мас.

Було встановлено, що турецькі рибалки грубо порушили Порядок і умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України. Маючи на борту промислове знаряддя, екіпаж шхуни не мав дозволу на проведення промислу і не повідомив прикордонне відомство про заходження у В(м)ЕЗ.

За словами командира оглядової групи, до якої входили представники Західно-Чорноморського басейнового управління рибоохорони, на борту було виявлено Читать далее

З 1 квітня стартує нерестова заборона на вилов риби

87«З 1 квітня в Україні стартує нерестова заборона на вилов риби.Це особливий період у житті риб, адже починається їх розмноження і від того, наскільки успішно мине цей період, наскільки мало люди тривожитимуть природу – залежить відтворення біорізноманіття і сталість популяції риб у наших водоймах», – повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Тривалість нерестової заборони в середньому складає 10-12 тижнів і різниться залежно від регіону. На проходження нересту впливає багато чинників, головним з яких є температура води, оскільки різні види риб нерестяться при різній температурі. У більшості видів нерест проходить з весни до початку літа: в квітні нереститься щука, з середини до кінця травня — окунь, судак, лящ, короп, карась.

Терміни нерестової заборони на 2016 рік вже визначили 19 областей України. Йдеться про: Київську, Вінницьку, Волинську, Житомирську, Донецьку, Дніпропетровську, Кіровоградську, Луганську, Львівську, Полтавську, Сумську, Рівненську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Чернігівську, Чернівецьку, Черкаську області та місто Київ. З наказами територіальних управлінь рибоохорони можна ознайомитись за посиланням. Там міститься інформація про дату початку та закінчення нерестової заборони, заборонені та дозволені місця для вилову, заборонену під час нересту діяльність. Інформація щодо решти областей з’явиться на веб-сайті Держрибагентства до 2 квітня.

Відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства, Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України встановлено заборону промислового та любительського рибальства, заборону на організацію змагань з рибальства, на добування водних живих ресурсів на час ходу риби на нерест, на проведення підводного полювання, на пересування плавучих засобів (човнів), на проведення днопоглиблювальних, вибухових та інших видів робіт, на добування будівельних матеріалів (видобування піщано-гравійної суміші, розчистку русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо). Дозволено виключно любительське рибальство за межами нерестовищ однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега у межах населеного пункту у дозволених місцях.

«Закликаю рибалок-любителів та тих, хто займається промисловим ловом бути свідомими у своїх діях та не порушувати правила рибної ловлі. Минулого тижня проводили круглий стіл з питань нересту, щоб якомога більше громадськості залучити до цього питання. Адже рибалки самі зацікавлені, щоб в наших водоймах була риба, - прокоментував Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. – Дуже важливо, щоб ми скоординувались з іншими правоохоронними органами, екологічною інспекцією, громадськими активістами, які вже зараз активно долучаються до контролю порядку на водоймах».

Для забезпечення посиленого контролю за порядком на водоймах в період нересту та в перехідний для галузі час при органах рибоохорони було створено оперативні штаби, до яких увійшли представники громадськості. Громадськість разом з інспекторами має можливість виходити в рибоохоронні рейди, долучатись до встановлення штучних нерестових гнізд тощо.

Принагідно нагадуємо, що за здійснення браконьєрського вилову риби сітними, колючими знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою забороненими знаряддями тощо передбачена адміністративна (розмір штрафу становить для громадян 340 – 680 гривень, для посадових осіб 510 – 850 гривень) та кримінальна відповідальність (розмір штрафу 3400 – 6800 гривень, або позбавлення волі строком до 3 років) з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів. Крім того, за кожну незаконно виловлену рибину незалежно від її розміру нараховується розмір завданої шкоди (для прикладу: сом – 425 гривень, щука – 340 гривень, судак — 510 гривень, лящ – 170 гривень тощо). Якщо ви помітили незаконний вилов риби, необхідно повідомити про це на «гарячу лінію» за номером тел.: +38 (044) 486 – 44 – 59 – у будні дні;. в неробочі години, вихідні та святкові дні звертайтеся за номером: +38 (044) 486 – 44 – 24.

Джерело: http://darg.gov.ua

Приватизація чекає майже на 30 ДП рибного господарства

DARGПриватизація державних підприємств є одним з ключових завдань агропромислового комплексу на 2016 рік. Підтримуючи рух держави в цьому напрямі, Держрибагентство передасть на приватизацію близько 30 державних підприємств рибної галузі.

Всього в підпорядкуванні Держрибагентства перебуває 38 держпідприємст. Як зазначив Ковалів, з них не всі будуть приватизуватися. «У розпорядженні відомства залишиться 4 наукових установи, а також 4 морських порти (Керченський, Севастопольський, Іллічівський і Маріупольський морські рибні порти), які з позиції держави – неправильно передавати на приватизацію, вони стратегічно важливі для галузі«, — пояснив він.

Що стосується 30 інших ДП, то Читать далее

Українське судно Іван Голубець отримало європейського фрахтувальника та переїжджає ближче до України

86Триває робота із покращення умов роботи океанічного риболовецького флоту України. У березні ДП «Сервіс» (судновласник) підписало договір фрахту щодо судна ВАТМ «Іван Голубець» із новим фрахтувальником, провідним рибопромисловим оператором з Прибалтики (Латвія). В рамках нового договору було збільшено розмір фрахтового платежа на 33% і суттєво покращено умови договору порівняно з тими, що судно мало з 2004 р. Зокрема, витрати із технічної модернізації судна тепер нестиме фрахтувальник, а у разі розірвання договору, наприклад, при приватизації судна, оновлені технічні потужності залишаються невід’ємною частиною судна у власності України. Попередній план технічного оновлення «Івана Голубця» було узгоджено в рамках переговорів з підписання договору. Крім того, фрахтувальник проявив інтерес і готовість на загальних засадах брати участь у відкритому конкурсі на приватизацію судна, якщо Україна ініціюватиме такий процес.

Згідно нового договору, серед інших умов захисту інтересів України як судновласника, район промислу було змінено з Читать далее

Перші результати роботи оперативних штабів за участі громадськості — викрито 296 правопорушень

85В середині лютого Держрибагентством було запущено пілотний проект по створенню оперативних штабів при органах рибоохорони Дніпровського каскаду, до яких, крім інспекторів рибоохорони увійшли представники громадськості. До Держрибагентства надійшло 36 заявок від представників громадськості Київщини, Одещини, Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини, Івано-Франківщини, Кіровоградщини, Черкащини, Дніпропетровщини, а також Закарпатської, Запорізької Чернівецької та Полтавської областей.

Найактивніше проявили себе у патрулюванні водойм з представниками громадськості Херсонська, Дніпропетровська, Київська, Запорізька, Черкаська області та Сулинське управління рибоохорони. За час роботи оперативних штабів у Херсонській області було викрито Читать далее

У 2015 році Україна вперше отримала реальну звітність щодо вилову в океані

84В 2015 році Держрибагентство розпочало рух до прозорої та достовірної системи звітності про вилов риби українськими підприємствами як у внутрішніх водах і морській зоні України, так і виключних (морських) економічних зонах інших держав та у відкритому морі.

Згідно з даними відомства у 2015 р. українські підприємства виловили в океані 17,9 тис. тонн риби, що на 53,5% менше вилову 2014 р. – 32,3 тис. тонн. Проте це статистичне зменшення не є наслідком падіння обсягів рибного промислу, воно пояснюється виключно зміною підходів у відображенні статистики на користь прозорості в операційній діяльності – із звітності прибрали вилов, що здійснюють іноземні компанії на суднах під українським прапором.

«За часів СРСР та в 90-х держава самостійно здійснювала вилов у океані, мала транспортні потужності для доставки цієї риби в Україну. Але з початку 2000-х практично не веде лов самостійно і здає судна у фрахт компаніям з інших країн. Коли ми почали аналізувати ситуацію, то виявили цікаву закономірність: Україна начебто виловлює тисячі тонн риби в океані щороку, звітує про них, проте фактично цей вилов ведеться іноземними компаніями на зафрахтованих у України суднах. Ця риба ніколи не потрапляла в Україну, продається на інших ринках, в основному через дороговизну транспортування», — повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. За його словами, на початку 2000-х хтось із керівників Держрибагентства прийняв рішення відображати цю рибу в українській статистиці, «щоб не втрачати у обсягах». У 2015 р. Держрибагентство вперше виключило дані про такий вилов із офіційної статистики і отримало достовірні дані про фактичний вилов в океані українськими компаніями.

Джерело: http://darg.gov.ua

За умови ефективного використання – СТРГ в рази підвищать рибопродуктивність

83Станом на початок 2016 р. у режимі СТРГ (спеціальних товарних рибних господарств) працює 664 підприємства, у 2015 р. вони показали всього 6,6 тис. тонн риби або 7% від загального вилову риби в Україні, рибопродуктивність цих водойм вкрай низька – 22 кг/га. Це свідчить про те, що зариблення водойм, необхідне за режимом СТРГ здійснювалося у неповному обсязі, а в деяких випадках – не здійснювалося взагалі. Про це повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів під час прес-конференції 11 березня. «Потенційно тільки СТРГ на придунайських водоймах Одеської області загальною площею 64,3 га, а це 48% від площі всіх СТРГ, повинні давати в середньому 25 тис. тонн товарної рибної продукції. Це майже в 10 разів більше фактичного вилову в СТРГ Одещини та більше за показник всієї галузі аквакультури за 2015 рік у 21 тис. тонн», — розповів Ярема Ковалів.

За законодавством СТРГ передбачає комплекс заходів для підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта через штучне відтворення живих водних ресурсів, а також збереження та раціональне використання цінних туводних (аборигенних) видів риб. СТРГ мало працювати тільки у водоймах з низькою рибопродуктивністю або тих, які не можна використовувати для аквакультури через неможливість оформлення оренди (водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи тощо).

Режим СТРГ викликає багато питань з боку фахівців галузі, оскільки всупереч його концепту нерідко ведеться у водоймах з нормальною рибопродуктивністю, де необхідність до зариблення відсутня, а підприємці роками господарюють, просто виловлюючи аборигенні види риб, без сплати за оренду і за ресурс. «Нам необхідно чітко врегулювати типи водойм, придатних для СТРГ, а також внести зміни до законодавства, завдяки яким СТРГ передбачатиме використання не водойми, а виключно біоресурсів. Це знівелює нинішні суперечності із Водним і Земельним кодексом», — повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів. Новий закон також передбачає встановлення плати за вилов аборигенної риби. Єдиною статтею надходжень до бюджету від СТРГ сьогодні є податки, при цьому більшість користувачів є платниками єдиного податку, відповідно, надходження до бюджету – мінімальні.

«Безсумнівно, режим СТРГ необхідний для рибного господарства України для великої кількості водойм, які законодавчо не можна взяти в оренду і СТРГ є єдиним способом для того, щоб вести там рибогосподарську діяльність. Проте концепція СТРГ була створена у 2001 р., вона не відповідає ані нинішньому екологічному стану водойм, ані нормам сучасного законодавства, ані концепції сталого розвитку та раціонального використання наших природних ресурсів. Тому СТРГ потребує суттєвих змін. В першу чергу, в частині нормативного регулювання. По-друге, мають змінитися принципи та підходи для видачі такого режиму» – заявив Ковалів. Ініціатором розробки режиму СТРГ має бути не комерційна установа, а держава в особі Держрибагентства. Розробка режиму і передача водойми у користування мають проходити на основі відкритого конкурсу. Сьогодні його процедура та чіткі критерії відбору до підприємців – відсутні. «Минулого тижня ми мали зустріч із представниками Литви, хочемо використати їх напрацювання в частині передачі права на рибогосподарську діяльність за конкурсною основою», — додав Ковалів.

 Джерело: http://darg.gov.ua

Розвиток аквакультури сприятиме збільшенню пропозиції української риби, — Держрибагентство

82За останні роки світовий ринок аквакультури у світі збільшився майже в 3 рази та досяг 78,9 млн тонн і має найдинамічніший розвиток у секторі харчової промисловості. За даними ФАО у 2015 р. 41,8 млн тонн (53 %) рибництва припадає на внутрішні водойми – аквакультуру і 37,1 млн тонн (47%) на морські – марикультуру. Світова вартість виробництва аквакультури досягла 125,1 млрд дол. США. Причинами стрімкого розвитку аквакультури у світі є низька залежність від сезонності, у порівнянні з промисловим ловом, орієнтація на цільові потреби споживача, впровадження довгострокових та більш досконалих підходів до рибництва. Відповідно до офіційних прогнозів, до 2030 року рівень промислового лову знизиться на 38%. В Україні за підсумками 2015 року на ринок аквакультури складає 21 660 тонн або 24,4%, або 169,5 млн грн.

«Аквакультура – це по сутті те ж фермерство. Це більш раціональне використання наших природних водойм, з більшою рибопродуктивністю і разом з тим дбайливе ставлення до природнього ресурсу. З 1 січня 2016 р. через постанови Кабміну ми створили можливість для оренди частини водойми і розведення риби у морях, а також у садкових господарствах у частинах водосховищ, скасовано митний збір на корма для риби. Наше завдання у 2016 році – максимальне сприяння розвитку аква- та марикультури відповідно до світових трендів. Україна має для цього всі можливості», — зазначив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів на прес-конференції в інформаційному агентстві «Укрінформ» 11 березня.

У 2016 році Держрибагентство буде співпрацювати із Держпродспоживслужбою в частині органічної аквакультури та органічних морських водоростей для гармонізації законодавства України щодо виробництва органічної продукції із стандартами ЄС. Рух у цьому напрямі вже розпочато – 30.09.2015 постановою Кабміну було схвалено виробництво органічної продукції та органічних морських водоростей. В Україні вперше встановлюються правила утримання, годування, лікування об’єктів аквакультури при органічному виробництві, що відповідають загальноєвропейським тенденціям і вимоги щодо виробництва органічної продукції аквакультури та морських водоростей. Відтепер рибна продукція, що відповідатиме всім стандартам, маркуватиметься як органічна (постанова КМУ: № 980 «Про затвердження Детальних правил виробництва органічних морських водоростей» та № 982 «Про затвердження Детальних правил виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури».

Марикультуру в Україні регулює постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України», що набрала чинності 1-го січня 2016 р. В Україні вперше з’явилася можливість розводити рибу в морі у садках – таких собі «аквафермах». Йдеться про такі види риб як, наприклад, чорноморський калкан, сталеголовий атлантичний лосось, американський смугастий окунь, райдужна джерельна форель, а також молюсків – мідій, устриць, гребінців.

Ярема Ковалів зазначив: «В Україні є багато підприємців, яким цікаве аквафермерство, багато фахівців, які знають як ефективно його розвивати. Питання в інвестиціях та доступних кредитах. Для того, щоб запустити карпове господарство потрібно близько 400 тис євро, форелеве – 1,5 млн євро, устриць – близько 1 млн. В цьому напрямі, дуже важливим є договір з Європейським Інвестиційним Банком, ратифікація з яким зараз буде винесена на розгляд ВР. Український агрокомплекс має отримати 400 млн євро, частину коштів передбачено саме на фінансування такого напряму як «аквакультура та рибне господарство», на кредити для аквафермерів, розвиток малого та середнього бізнесу», – повідомив Ярема Ковалів.

Держрибагентство також працює над законопроектом ««Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати у сфері аквакультури)». Він має врегулювати питання орендної плати за землю водного фонду державної та комунальної власності для цілей аквакультури та встановлення фіксованого податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі. Це допоможе підприємцям встановити стабільні, зрозумілі та фіксовані відносини з державою. В 2015 р. орендні ставки на оренду землі для цілей аквакультури виросли майже в три рази, що негативним чином вплинуло на розвиток аквакультури. Для прикладу, у Житомирській області оренда гектара землі раніше коштувала близько 800 грн, а зараз 2200-2400. У масштабах ставка в 100 гектар це 80 тис. і 220 тис. грн на рік, відповідно.

81

Джерело: http://darg.gov.ua

Україні вдалось довести, що арешт танкера Таманський відбувся з порушенням

7903.03.2016 2-ий Адміністративний громадянський суд Азіатської частини Стамбулу розглянув позов України про зняття арешту з танкера «Таманський», що 14.12.2015 мав бути примусово реалізований виконавчою службою порту м. Ялова через фіктивну заборгованість, створену фрахтувальником.

«Нам вдалося в судовому порядку визнати порушення процедури, яка призвела до арешту. Це перша перемога України і дає можливість припинити арешт у виконавчій службі», — повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Крім того, Суд не визнав документи, надані фрахтувальником Сowen Management S.A. (Багамські о-ви), згідно з якими Російська Федерація є власником судна. «Був великий ризик того, що турецький суд міг прийняти документи Російської Федерації й визнати, що корабель, «націоналізований» у Криму, належить тепер не Україні, а Росії. Дуже позитивна новина сьогодні – це те, що такі документи від РФ не були визнані», - зазначив Ярема Ковалів.

Рішення стамбульського суду відновлює ДП «КМРП» строк для подання заперечень на претензію фрахтувальника про сплату фіктивного боргу в розмірі 1,2 млн дол. США. Відповідно до турецького законодавства це унеможливлює позасудове стягнення боргу за рахунок продажі судна та тягне за собою припинення виконавчого провадження та зняття арешту.

Рішення суду набере законної сили після завершення строку на апеляційне оскарження, а за умови подання скарги – після її розгляду апеляційним судом в Анкарі. В разі неподання росіянами апеляційної скарги, вже в березні цього року арешт буде знятий остаточно.

 Джерело: http://darg.gov.ua

Інспектори рибоохорони спільно з громадськістю перевірили водойми та торгівельні майданчики м. Києва

80В рамках підготовки до сезону нерестової заборони 27 лютого інспектори Головрибводу разом з активістами ВГО «Громада Рибалок України» провели перевірку дотримання природоохоронного законодавства на водоймах та торгівельних майданчиках м. Києва.

Завдяки зверненням небайдужих громадян було виявлено збут заборонених знарядь лову на ринку «Петрівка» та вилучено саморобні сіткоснастеві знаряддя в кількості — 23 «екрани», 7 «косинок». За фактом такого порушення складено відповідний акт за статтею 85-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу».

Крім того, разом зі співробітниками Водної поліції м. Києва було перевірено повідомлення від рибалки-любителя. В результаті спільних дій рибоохорони, поліції та громадськості на Долобецькому острові неподалік Кінного театру «Скіф» в районі Гідропарку на притоці Дніпра — річці Десенка — затримано 3-х порушників з гумовим човном та двигуном; з човна здійснювався браконьєрський вилов риби із застосуванням ставних сіток. Правопорушники вели себе грубо, намагались перешкоджати діям інспекторів. За фактами порушень складено матеріали та порушено кримінальне провадження за статтею 249 Кримінального кодексу України «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом». 2 сітки довжиною 60 метрів, човен, двигун та риба вилучені; рибному господарству України завдано збитків у розмірі 10335 грн. Почато досудове розслідування, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

 Джерело: http://darg.gov.ua